надпровідність

[nɑdproʋidnistʲ] Іменник

Буква:Н

Значення

  1. Надпровідність, -ності, жін. Фіз. Властивість деяких речовин, за якої за дуже низьких температур (близьких до абсолютного нуля) їхній електричний опір повністю зникає, а магнітне поле витісняється з об’єму зразка.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. надпровідність, р. надпровідності, д. надпровідності, з. надпровідність, о. надпровідністю, м. надпровідності, к. надпровідносте

Більше записів