надполе

Значення

1. НАДПО́ЛЕ, іменник, середній рід.

2. 1. спец. У фізиці та теорії поля — простір або математична структура, що виникає внаслідок узагальнення поняття поля; поле вищого порядку, яке описує взаємодії або властивості, що виходять за межі звичайного поля. У квантовій теорії поля дослідники розглядають надполе як спосіб уніфікації фундаментальних взаємодій.

3. 2. власн. назва. Урбанонім — назва місцевості, мікрорайону або географічного об’єкта (наприклад, у складі адміністративно-територіальних одиниць України). Житловий масив Надполе розташований на околиці міста.

Правопис та відмінювання