1. Дія за значенням надплітати; процес плетіння чого-небудь зверху, поверх уже наявного плетіння або продовження плетіння.
надплітання
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |
Древослів
Словник Української Мови
Словник Української Мови
Буква
1. Дія за значенням надплітати; процес плетіння чого-небудь зверху, поверх уже наявного плетіння або продовження плетіння.
Відсутні