Значення
-
У семіотиці та структуралізмі — додаткове, вторинне значення, якого знак (слово, образ, символ) набуває в певному культурному, соціальному чи ідеологічному контексті, нашаровуючись на його первинне, буквальне значення.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. надозначеність, р. надозначеності, д. надозначеності, з. надозначеність, о. надозначеністю, м. надозначеності, к. надозначеносте