надокучитися

**НАДОКУ́ЧИТИСЯ**, дієсл., док., рідко. Те саме, що набриднути; остогиднути, обриднути. Уживається переважно в розмовному мовленні для підсилення вираження втоми, роздратування від чогось тривалого або одноманітного.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: дієслово () |