надокучити

1. Набриднути, остогиднути кому-небудь своєю постійною присутністю, розмовами, проханнями чи діями; стати докучливим.

Приклади вживання

Приклад 1:
Вам повинна надокучити ця тяганина. Вам надокучить це відривання мене, подвоювання.
— Невідомий автор, “Zapysky Kyrpatogo Mefistofelya”

Частина мови: дієслово () |