**НАДНО́СИТИ**, недок., **НАДНЕСТИ́**, док., перех.
1. Нести що-небудь кудись, до когось, додаючи до вже наявного; приносити додатково. Щодня надносили свіжі квіти до пам’ятника.
2. перен. Навіювати, викликати що-небудь (про думки, почуття, стани). Тиша надносила спокій.
3. спец. Робити надбудову, надставляти що-небудь зверху або збоку для збільшення висоти, довжини чи об’єму. Надносити стіну цеглою.