надмова

[nɑdmoʋɑ] Іменник

Буква:Н

Значення

  1. лінгв. Штучна або природна мова, яка використовується як засіб спілкування між носіями різних мов, виконуючи роль посередника (наприклад, есперанто, латина в середньовічній Європі).

  2. філос., соціол. Абстрактна система знаків або символів, що стоїть над окремими національними мовами й виражає універсальні категорії мислення чи культури.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. надмова, р. надмови, д. надмові, з. надмову, о. надмовою, м. надмові, к. надмово

Більше записів