НАДМЕТА, и, жін.
1. спец. Додаткова, другорядна мета, яка виникає в процесі досягнення основної мети або ставиться понад нею; надзавдання. У стратегічному плануванні важливо визначити не лише основну мету, а й надмету, яка окреслює довгострокові орієнтири розвитку.
2. філос. У деяких філософських та етичних концепціях — вища, абсолютна мета, що виходить за межі індивідуальних або суспільних інтересів і надає сенсу існуванню. Поняття надмети часто пов’язане з ідеєю трансцендентного блага.