надлюдина

НАДЛЮДИ́НА, и, ж.

1. У філософії Фрідріха Ніцше — ідеальний, досконалий тип людини, яка долає обмеження традиційної моралі, релігії та соціальних норм, керуючись власною волею до влади та самотворенням.

2. У науковій фантастиці та футурології — людина, яка завдяки генетичній модифікації, технологічним імплантатам або еволюційному стрибку має фізичні, інтелектуальні чи психічні здібності, що значно перевершують можливості звичайної людини.

3. У переносному значенні — особа, яка вирізняється винятковою силою волі, мужністю, талантом або моральною стійкістю, що ставить її понад загальноприйняті стандарти.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |