1. Ламаючись, утворювати тріщину, надщербину, не розпадаючись на частини; надламуватися.
2. перен. Втрачати душевні сили, бадьорість, стійкість; занепадати духом, піддаватися відчаю.
Словник Української Мови
Буква
1. Ламаючись, утворювати тріщину, надщербину, не розпадаючись на частини; надламуватися.
2. перен. Втрачати душевні сили, бадьорість, стійкість; занепадати духом, піддаватися відчаю.
Відсутні