НАДКРИТИ́ЧНІСТЬ, -ності, жін., спец. Стан або властивість за значенням надкритичний; перевищення критичного значення певного параметра (температури, тиску, маси, швидкості тощо), за якого система переходить у якісно новий стан або набуває особливих властивостей.
надкритичність
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |