Значення
-
НАДКРИТИ́ЧНІСТЬ, -ності, жін., спец. Стан або властивість за значенням надкритичний; перевищення критичного значення певного параметра (температури, тиску, маси, швидкості тощо), за якого система переходить у якісно новий стан або набуває особливих властивостей.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. надкритичність, р. надкритичності, д. надкритичності, з. надкритичність, о. надкритичністю, м. надкритичності, к. надкритичносте