надкорона

НАДКОРО́НА, и, жін.

1. Верхня частина корони (у 1, 2 знач.), що часто має форму дуги, кулі або хреста; надбудова над короною.

2. спец. У стоматології — ортопедична конструкція, що встановлюється поверх існуючої коронки зуба для відновлення її форми або висоти.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |