Значення
-
НАДКОЛО, -а, сер. 1. мат. У проєктивній геометрії — крива лінія, що є прообразом кола при проєктивному перетворенні; множина точок, які утворюють конічний перетин, що проходить через невласні точки площини.
-
спец. У теорії графів — замкнений шлях, що проходить через усі вершини графа, але не обов’язково є простим циклом; узагальнене поняття кола для гіперграфів.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
р. надколи, д. надколі, з. надколу, о. надколою, м. надколі, к. надколо