НАДКЛЕ́ПКА, и, жін. 1. Додаткова частина, якою нарощують, надбудовують що-небудь зверху; надбудова. Надклепка до стіни сараю виявилася нестійкою.
2. спец. Верхня частина корпусу судна, розташована над головною палубою; надбудова. Капітанський місток розміщувався в носовій надклепці.