НАДІНТУЇ́ЦІЯ, ї, жін., спец., філос. Вищий рівень інтуїтивного пізнання, що виходить за межі звичайної логіки та чуттєвого досвіду; здатність безпосередньо осягати істини, які не піддаються раціональному поясненню, часто пов’язана з трансперсональним або містичним досвідом.
надінтуїція
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |