НАДГРУ́ПА, и, жін.
1. Спец. Сукупність кількох груп, об’єднаних спільними ознаками, властивостями або функціями в межах певної системи класифікації; таксономічна категорія вищого порядку, ніж група. У біологічній систематиці надгрупа об’єднує кілька споріднених родин.
2. Матем., інф. Структура, що виникає в результаті узагальнення поняття групи; множина з додатково заданими операціями, яка містить у собі кілька груп як підмножини. У теорії графів виділяють надгрупи вершин із подібними характеристиками.