1. Те саме, що нагороджувати; давати кому-небудь нагороду, винагороду за заслуги, дії, працю тощо.
надгороджати
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: дієслово () |
Древослів
Словник Української Мови
Словник Української Мови
Буква
1. Те саме, що нагороджувати; давати кому-небудь нагороду, винагороду за заслуги, дії, працю тощо.
Відсутні