**НАДГОРА́ТИСЯ**, -а́юся, -а́єшся, недок., **НАДГОРІ́ТИСЯ**, -рю́ся, -ри́шся, док. 1. Горить до певної міри, частково або зверху, втрачаючи свої первісні властивості; обвуглюватися, обпалюватися з поверхні. Дрова в печі надгорілися, але ще не перетворилися на жар.
2. перен., розм. Втрачати свіжість, соковитість або привабливий вигляд під дією сонця, вітру, негоди; підсихати, в’янути (про рослини, фрукти). Листя на деревах надгорілося від тривалої спеки.