надголовач [nɑdɦoloʋɑt͡ʃ] Іменник Буква:Н ЗначенняПравопис Значення Частина вуздечки, що охоплює голову коня позаду вух; наголівник. Правопис та відмінювання Граматичні форми: н. надголовач, р. надголовач, д. надголовач, з. надголовач, о. надголовач, м. надголовач, к. надголовач ←талановитий надгнити→
