надголодь
[nɑdɦolodʲ] Прислівник
Буква:Н
Значення
-
Прислівник.
-
У стані постійного недоїдання, голоду; не наїдаючись досхочу, впроголодь. Жити надголодь.
-
Уживається як незмінний присудок у значенні «недостатньо ситно, голодно». У хаті було надголодь.