НАДЕ́РТИ, дієслово, доконаний вид.
1. Відокремити, зняти верхній шар, шкіру, кору з чого-небудь, зазвичай із зусиллям або в багатьох місцях; надерти лика (набрати лика, здираючи кору з дерева).
2. Сильно натерти, подразнити шкіру тертям; набити, намуляти (наприклад, надерти мозолю на нозі).
3. Розм. Нанести багато ударів, побити кого-небудь; відшмагати, надерти чуба (побити, скубнувши за волосся).