Наддовгота́, -и́, жін. 1. Власна назва: географічний термін, що позначає максимальне значення довготи в системі координат, яке виходить за межі звичайного діапазону (наприклад, понад 180° у східному або західному напрямку).
наддовгота
Буква
Древослів
Словник Української Мови