наддаток БукваН НАДДА́ТОК, -тку, чол. 1. Те, що додається понад установлену норму, звичайну кількість; додаток, надбавка. Видати наддаток до зарплати. 2. заст. Надлишок, лишок. З’їв хліба з наддатком. Приклади вживання Відсутні Частина мови: t.d. (True) | ←тандем-каландрповипалюватися→