НАДБУДУВАННЯ, -я, сер. 1. Дія за значенням надбудувати, надбудовувати. Здійснити надбудування поверху.
2. Те, що надбудоване; надбудована частина споруди. Будинок із цегляним надбудуванням.
надбудування
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |