НАДБОЛІ́Д, -а, чол. 1. Власна назва гіпотетичного або реального об’єкта (наприклад, небесного тіла, географічної точки, технічного пристрою), що перебуває за межами звичного, усталеного простору або виникає внаслідок надзвичайних, екстремальних процесів; те, що існує «над болем» або «понад болем» — у сенсі подолання фізичного чи метафоричного страждання.
2. спец. У науковій фантастиці та футурології — гіпотетичний штучний інтелект або кібернетична система, здатна функціонувати в умовах, що перевищують людську витривалість, зокрема в середовищах, де біль є невід’ємною частиною процесу (наприклад, у зонах бойових дій або космічних досліджень).