Значення
-
НАДБА́НОК, -нку, чол.
-
Те, що набуте, здобуте, придбане; надбання. Переважно вживається в значенні матеріальних цінностей, майна, яке хтось нагромадив або успадкував.
-
перен. Сукупність духовних, культурних, інтелектуальних цінностей, створених суспільством або окремою людиною; спадщина, здобуток. У цьому значенні слово часто вживається в піднесеному, урочистому контексті (наприклад, «культурний надбанок народу»).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. надбанки, р. надбанок, д. надбанкам, з. надбанки, о. надбанками, м. надбанках, к. надбанки