Надбанник — 1. заст. Те саме, що спадкоємець; особа, яка отримує у спадок майно, права чи обов’язки.
2. рідко. Той, хто примножує або зберігає здобутки, надбання попередніх поколінь; наступник, продовжувач справи.
надбанник
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: t.d. () |