**надаря́ти**, -я́ю, -я́єш, недок., **надари́ти**, -дарю́, -да́риш, док., кого, чим і без додатка. Дарувати кому-небудь багато чогось; обдаровувати. Надаряти дітей іграшками.
надаряти
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Усей майдан неначе був обставлений гімнастичними причандалами, щоб розпочинати ту гімнастику, котрою так любили в ті часи надаряти Україну польські магнати, усякі Потоцькі, Лащі, Конецпольські. — Викажіть мені на винних!
— Невідомий автор, “Kniaz Ieriemiia Vishnieviets K Kii Ivan”
Частина мови: дієслово () |