НАДАНТИМОНАТ, -у, чол. 1. Хімічна сполука, сіль або естер надантимонової кислоти, що містить у своєму складі атом Сураму (Sb) у вищому ступені окиснення, ніж в антимонатах; зазвичай позначається формулою, похідною від H₃SbO₄ або H[Sb(OH)₆].
2. Мінерал класу оксидів, різновид стибієвої охри, що утворюється в зоні окиснення сурм’яних родовищ і має хімічний склад, близький до NaSb(OH)₆ або інших гексагідроксостибатів лужних металів.