начитування

[nɑt͡ʃɪtuʋɑnnjɑ] Іменник

Буква:Н

Значення

  1. Дія за значенням дієслова “начитувати“; процес читання тексту вголос, часто з певною вимовою, інтонацією або для навчання.

  2. У лінгвістиці та фольклористиці — метод збирання текстового матеріалу (наприклад, діалектних, фольклорних) шляхом запису з голосу інформанта або виконавця.

  3. У професійній діяльності (радіо, телебачення, озвучення) — технічна або тренувальна процедура попереднього читання тексту перед ефіром або записом для відпрацювання дикції, темпу та інших параметрів.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. начитування, р. начитування, д. начитуванню, з. начитування, о. начитуванням, м. начитуванні, к. начитування

Більше записів