Словник Української Мови
Буква
1. На чотири рівні або нерівні частини (про розрізання, розділення, розламування чогось).
2. У чотири рази більше або менше (про збільшення або зменшення кількості, розміру).
3. На чотири особи, для чотирьох учасників (про розподіл чогось між людьми).
Приклад 1:
П у к а т и — репатись («зростеш у службі, аж шкіра буде пукати від того росту»); розчахуватись («голова пукає начетверо»); лопатись, тріскатись. Пунт — пункт («це перший пунт»; «це другий пунт»).
— Зеров Микола, “Камена”