1. (про подію, процес, стан) Отримати початок, розпочатися, почати відбуватися.
2. (про явище природи) Виникнути, настати (про дощ, сніг, бурю тощо).
3. (розм., про почуття, стан) Раптово виникнути, охопити когось (про сміх, плач, нудьгу тощо).
Словник Української Мови
Буква
1. (про подію, процес, стан) Отримати початок, розпочатися, почати відбуватися.
2. (про явище природи) Виникнути, настати (про дощ, сніг, бурю тощо).
3. (розм., про почуття, стан) Раптово виникнути, охопити когось (про сміх, плач, нудьгу тощо).
Приклад 1:
Виходячи з цього, можна стверджувати, що вид стратегії управління знаннями буде визФ начатися двома основними чинниками: рівнем нестабільності зовнішнього середовища та рівнем конкурентоспроможності організації (табл.
— Котляревський Іван, “Енеїда”