1. Розпочати, започаткувати щось; приступити до виконання якоїсь дії, роботи.
2. (заст.) Дати початок чомусь, заснувати, утворити.
3. (у граматиці) Вживати слово, фразу або вислів на початку речення чи мовленнєвого звороту.
Словник Української Мови
Буква
1. Розпочати, започаткувати щось; приступити до виконання якоїсь дії, роботи.
2. (заст.) Дати початок чомусь, заснувати, утворити.
3. (у граматиці) Вживати слово, фразу або вислів на початку речення чи мовленнєвого звороту.
Приклад 1:
Здатність національної економіки абсорбувати знання й продуктивно їх використовувати буде у все більшій мірі визФ начати економічну силу нації та її добробут. Відкритість суспільства для імпорту різноманітних знань, ідей та інфорФ мації, здатність економіки продуктивно їх використовувати – це те, від чого залежить успішний соціальноФекономічний розФ виток.
— Котляревський Іван, “Енеїда”