начарування

[nɑt͡ʃɑruʋɑnnjɑ] Іменник

Буква:Н

Значення

  1. (у фентезі, рольових іграх) магічна система, заснована на використанні “чар” — заклинань, що мають конкретну, часто вузьку та чітко визначену дію (наприклад, “чара вогню”, “чара зцілення”), на відміну від узагальненої магії чи чаклунства.

  2. (переносно) процес створення або застосування таких чар; чаклунство, ворожіння.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. начарування, р. начарування, д. начаруванню, з. начарування, о. начаруванням, м. начаруванні, к. начарування

Більше записів