начарування

1. (у фентезі, рольових іграх) магічна система, заснована на використанні “чар” — заклинань, що мають конкретну, часто вузьку та чітко визначену дію (наприклад, “чара вогню”, “чара зцілення”), на відміну від узагальненої магії чи чаклунства.

2. (переносно) процес створення або застосування таких чар; чаклунство, ворожіння.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |