начальницький
[nɑt͡ʃɑlʲnɪt͡sʲkɪj] Прикметник
Буква:Н
Значення
-
Який стосується начальника, належить йому або характерний для нього.
-
Який виражає повноваження, владу начальника або пов’язаний з адмініструванням, керівництвом.
-
Уживається як складова частина офіційних назв установ, посад тощо (наприклад, начальницький склад).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. начальницький, р. начальницького, д. начальницькому, з. начальницького, о. начальницьким, м. начальницькім
Приклади з художньої літератури
-
Шпориш, що густо поріс біля ґанку, мокрий від дощу й росить ноги, але гість мовчки слухає та іноді тільки дивиться з ненавистю на кінчик сірого вуха й носа, що ніби виглядають до його з-під начальницькогодворянського картуза з червоним шнурочком.— Василь Симоненко