1. Який набундючився, набрав пихатого, зарозумілого вигляду; бундючний, чванливий.
набундючений
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
В тій самій кімнаті, де колись приймав Андрія Донець, сидів якийсь інший набундючений суб’єкт і запропонував Андрієві дати вичерпні дані про Донця й їхню співпрацю. Андрій категорично відмовився будь-що «давати», а попросив улаштувати йому переслух знову в присутності Фрея й другого того начальника, що був присутній пам’ятної ночі.
— Невідомий автор, “Ivan Sad Getsymanskyy”
Частина мови: прикментик () |