Древослів

Словник Української Мови

набубнявілий

[nɑbubnjɑʋilɪj] Прикметник

Буква:Н

Значення

  1. Який став вологим, набряклим, розбухлим від вбирання рідини.

  2. Який набув пружності, наповнившись соком, вологою (про рослини, плоди).

  3. Який став пухким, набряклим (про частини тіла).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. набубнявілий, р. набубнявілого, д. набубнявілому, з. набубнявілого, о. набубнявілим, м. набубнявілім

Більше записів