1. Доконаний вид до «броїти» (у значенні «робити, чинити що-небудь недобре, шкідливе, пустувати, бешкетувати»); накоїти, наробити (звичайно чогось негативного).
наброїти
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: дієслово () |
Древослів
Словник Української Мови