1. Дія за значенням набраковувати, тобто відбракування, вибракування чого-небудь у великій кількості або поступове, систематичне відкидання непридатного.
набраковування
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |
Словник Української Мови
Буква
1. Дія за значенням набраковувати, тобто відбракування, вибракування чого-небудь у великій кількості або поступове, систематичне відкидання непридатного.
Відсутні