**Наборідник**, -а, чол.
1. Частина шолома або іншого головного убору, що захищає підборіддя; підборідник.
2. Частина вуздечки (недоуздка) — ремінь, що проходить під мордою коня й з’єднується з нащічниками; підборідний ремінь.
наборідник
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |