Словник Української Мови
Буква
НАБЛИ́ЗИТИСЯ, дієсл., док. (недок. наближа́тися).
1. Пересуваючись, опинитися на ближчій відстані від кого-, чого-небудь; підійти, під’їхати, підлетіти і т. ін. ближче. Він наблизився до вікна.
2. перен. Стати близьким у часі; настати, надійти. Наблизилася зима.
3. перен. Стати подібним до кого-, чого-небудь; досягти певної схожості, відповідності. Його манера виконання наблизилася до класичної.
4. перен. Установити з ким-небудь близькі стосунки, порозумітися. Він наблизився до колективу.
Приклад 1:
Він мав відвагу, на відміну від багатьох своїх колеґ, наблизитися до тієї одіозної «щопти», за що й поплатився — дещо пізніше за мене — вигнанням з Інституту. У зв’язку з Іванисенком пригадую один колоритний епізод, про який досі нікому не розповідала.
— Невідомий автор, “Mikhailina Kniga Spominiv”
Приклад 2:
Дві молекули можуть наблизитися на відстань не меншу, ніж с ума їх радіусів ( )rrd += , (рис.
— Невідомий автор, “168 І.Є.Лопатинський. Фізика. Підручник. 2005”