НА́БІСТ, іменник чоловічого роду, власна назва. 1. Історична назва місцевості або поселення, що походить від діалектного слова, яке означає «насип», «набір» (наприклад, землі, каміння), або ж від прізвища чи родового імені.
2. Рідкісне українське прізвище, утворене від основи дієслова «наби́ти» або «набі́ти» (у значенні «наповнити», «наситити»), що могло вказувати на рід занять предка (наприклад, майстра з набивання візерунків на тканині).