набіг

1. Раптовий напад, вторгнення, здійснюване з метою захоплення чогось, пограбування або знищення; наскок, напад.

2. Стрімка, короткочасна дія, спрямована на досягнення певної мети (у військовій справі, спорті, господарській діяльності тощо).

Приклади вживання слова:

набіг

Приклад 1:
Отак Мирін до­ки во­ював, до­ки бив­ся, ру­бав­ся, по­ки й сам не набіг на сво­го звіра, що й йо­го зво­ював. І ніхто дру­гий звір той, як Ма­ри­на Зай­цівна – з піщан-ських-та­ки ху­торів ко­за­ча доч­ка.
— Білик Іван та Мирний Панас, “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”

Приклад 2:
На той же рік, себто — евентуально й на початок дальшого, до 1/III — очевидно кладе лїтописець похід Ростислава на Перемишль і («в то же лЂто») набіг Литви в околицї Пересопницї. При тім сей похід Ростислава став ся вже по його шлюбі.
— Невідомий автор, ” Mikhailo Grushievs Kii”

Приклад 3:
Потім маємо тут: набіг Литви в околицї Скаришева, дещо згодом (бо Болєслав під час набігу був дуже хорий і тільки виздоровівши взяв ся до сеї справи) Болєслав (краківський, Соромливий) післав своє посольство до Шварна, закидаючи йому участь в тім литовськім нападї, і виповів війну. Тим почала ся війна: маємо напад Ляхів в околицї Холма, «по семъ же» — пустошення Шварна і його союзників в околицях Люблина.
— Невідомий автор, ” Mikhailo Grushievs Kii”