1. Завдати собі клопоту, турбот, мороки, надбавши їх у достатній кількості; натерпітися від біди, лиха.
набідитися
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: дієслово () |
Древослів
Словник Української Мови
Словник Української Мови
Буква
1. Завдати собі клопоту, турбот, мороки, надбавши їх у достатній кількості; натерпітися від біди, лиха.
Відсутні