набехканий БукваН **НАБЕ́ХКАНИЙ**, -а, -е, розм., зневажл. Якого набехкали (у 2 знач.); набряклий, напухлий, розпухлий (перев. про обличчя, частини тіла). Приклади вживання Відсутні Частина мови: прикментик () | ←набехкатипограбування→
