набалдашник

1. Потовщення, кулька, ґудзик або інша деталь на верхньому кінці палиці, тростини, парасольки тощо, яка слугує для зручності тримання, прикраси або як навершя.

Приклади вживання

Приклад 1:
Пряде з бабами набалдашник! Не лепсько виглянуть сюди?» І всі його так підкомандні Кричали, лаяли троян; Робили глузи їм досадні, Гірш нівечили, як циган, Пускали тучами к ним стріли, А деякі були так смілі, Що мали перескочить рів.
— Самчук Улас, “Марія”

Частина мови: іменник (однина) |