мюрид

1. У суфізмі: послідовник, учень духовного наставника (шейха, мюршида), який проходить шлях духовного вдосконалення та підкорення волі вчителеві.

2. Історично: вірний воїн або прибічник мусульманського релігійного вождя або правителя, особливо на Кавказі під час боротьби з російською експансією у XIX столітті.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |