миттьовість

1. Абстрактний іменник, що означає властивість бути миттєвим; надзвичайно короткий, швидкоплинний проміжок часу, момент, мить.

2. У філософії (переважно в екзистенціалізмі) — поняття, що позначає неповторний, унікальний момент людського буття, який має особливу цінність та глибину, момент повного усвідомлення себе та свого існування.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |