митка

1. митка — заст., діал. розмовна назва митниці; установи або посадової особи, що стягує мито (збір, податок) за перетин кордону, перевезення або продаж товарів.

2. митка — заст. невелика мита, дрібний збір або податок на товари.

3. митка — діал. місце стягування мита; митна застава.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) | Рівень: A1